Answers      Contact      Login

Проповідь владики Діонісія на 13-ту неділю після зіслання Святого Духа


Вже у Старому Завіті псалмопівець підносить свою молитву до висот, промовляючи: «Господи, Господи, споглянь з неба й подивись, і навідайся в той виноградник, що його насадила правиця Твоя, Господи; і нехай буде рука Твоя на Сині Чоловічому, якого Ти для себе укріпив» (пор. Пс. 80, 15-18). Це також молитва, яку єпископ промовляє на початку Архієрейської Літургії, благословляючи свічками всі чотири сторони світу.
Пророк Ісая говорить, що Господь посадив виноградник на родючім схилі. Він розкопав його, очистив від каміння й насадив у ньому лозу добірну, а серед нього збудував башту, і висік у ньому винотоку, та й сподівався, що вона вродить добрі грона. А вона вродила кислі грона… А за те, що родить кислі грона, Господь розбере огорожу виноградника, щоб його пустошили люди… Цей Виноградник, що його Господь посадив – це дім Ізраїля – каже Ісая (пор. Іс. 5, 1-7). Отож, у Старому Заповіті ця мова про виноградник відноситься до вибраного народу, якого Господь визволив з єгипетської неволі, і його вітку посадив в обіцяній землі, нею піклувався, мов наречений своєю нареченою, але цей виноградник здичавів, став невірним, і почав родити будяки. І тому Господь залишив його на поталу народів (Вавилонська неволя).
Сьогоднішнє Євангеліє говорить про виноградник, що його посадив чоловік-господар, проте різниця із текстом пророка Ісаї в тому, що Ісус ставить акцент не на виноградник, а на виноградарів. Вони є тими, що збунтувалися і не хотіли віддати плоди своєму господареві. Ісус не каже, що зруйнує виноградник, а покарає робітників виноградника, що знущаються над слугами, яких Господь послав, щоб зібрати плоди, і ще й до того вбивають його улюбленого сина… Тому Господь відбере від злих працівників і винайме виноградник іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди своєчасно. Ісус оповідаючи притчу про виноградник, має на увазі старших Ізраїльського народу, книжників і фарисеїв, які вбивали пророків посланих до них, а вкінці вбили самого Сина Божого.
Виноградник передається іншим народам. Він не буде руйнувати виноградника, а віддасть його іншим, що будуть приносити плід своєчасно. Цей виноградник передається Церкві, яку Ісус довіряє Петру – скелі, і навіть ворота пекельні не можуть її здолати.
Проте, притча про чоловіка-господаря, що насадив виноградник, не адресована лише до старших Ізраїльського народу, але є актуальною для всіх часів, вона є зверненням до всіх людей, яких Господь бажає спасти. Та не всі працівники гідні цього покликання, не всі приймають Божий дар. Такими можуть бути і сучасні робітники виноградника. Отож, ця притча може бути пересторогою також для нас. Перш за все треба добре пам’ятати, що робітники не є власниками виноградника. Його власник – Ісус Христос. А ми є його співпрацівники, слуги непотрібні, адже виконуємо те, що повинні робити (пор. Лк. 17, 10). Сьогодні у цьому Божому винограднику різні працівники. Одні добрі, святі, що заради нього готові віддати своє життя. Інші, наживаються його плодами, а ще інші – руйнують його своїм скандальним життям.
Два роки тому Папа Франциск звернувся до всіх вірних з листом, закликаючи до покути, молитви та посту через випадки зловживань і страждань, яких зазнали багато неповнолітніх через сексуальні зловживання, скоєні значною кількістю духовенства та богопосвячених осіб. У своєму листі Папа Франциск просить прощення: «Просимо прощення за свої гріхи та гріхи інших. Усвідомлення гріха допомагає нам розпізнавати помилки, злочини та рани завдані в минулому, й дозволяє нам відкритися та ще більше анґажуватися в теперішнє на дорозі оновленого навернення». Папа не боїться зводити до мирянського стану священиків, єпископів та навіть кардиналів.
Ісус використовує образ виноградини в інтимній розмові зі своїми учнями у надвечір’я страстей, щоб відобразити єдність між ним і його учнями якраз на зразок виноградини та її гілок: «Я – виноградина, ви – гілки... Кожну гілку, яка не приносить плоду, він [Отець] відтинає. А кожну, яка вроджує плід, він очищає, аби ще більше плоду давала… Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені… Без мене ж ви нічого чинити не можете». Цей зв’язок між виноградиною та гілками здійснюється через любов, яка дарує життя і плоди. Це любов, що має своє джерело в Отці: «Як мене Отець полюбив, так я вас полюбив. Перебувайте у моїй любові!»... І ця сама любов продовжується між учнями, яка робить їх здатними навіть віддати своє життя за друзів (пор. Йо 14,1-13).
Дорогі, ми живемо в Італії, де по всій країні красуються виноградники, і тому маємо стільки нагод, щоб роздумувати над притчами та порівняннями Ісуса з виноградником. Ісус користується його дарами, бо бере чашу з виноградним плодом, і каже: «Пийте з неї всі! Це моя кров, що за вас проливається на відпущення гріхів». Все говорить про Сотворителя, про Його Царство… Проте людина має очі, але не бачить; має вуха, але не чує...
Господь є власником виноградника. Це Божа посілість, а не наша! Ми тільки працівники у цьому винограднику. Треба працювати в ньому незважаючи на «спеку дня», а якщо щось добре зробили, кажімо: «ми слуги непотрібні! Виконали те, що повинні були зробити». Як працівники виноградника віддаємо плоди тому, кому вони належать». Зарплата залежить повністю від доброти Господа.
Разом з Папою Франциском увійдімо в процес перепрошення за злих працівників, які пустошать сучасні Божі виноградники. За них треба покутувати.
А на завершення приймімо заклик Апостола Павла, яким він звертається до громади у Коринті в кінці його першого листа: «Чувайте, стійте у вірі, будьте мужні, кріпіться. Нехай усе у вас діється у любові». І від нього вітання усім святим поцілунком! (пор 1Кор 16, 13- 24).

+ Діонісій
Рим, 05/09/2020