Answers      Contact      Login

Esarcato Apostolico Esarcato Apostolico Esarcato Apostolico per i fedeli cattolici ucraini di rito bizantino residenti in Italia.

Проповідь владики Діонісія з нагоди інтронізації на Апостольського екзарха

Лк 14, 25-35; Тит 1,7-9

“Коли хтось приходить до мене й не зненавидить свого батька й матір, жінку, дітей, братів, сестер, та ще й своє життя, той не може бути моїм учнем…

Ваше Блаженство, Преосвященні Митрополити, мої дорогі співбрати у священстві! Дорогі в Христі брати і сестри! Ви поправді є тихими будівничими цього Екзархату

Ми слухали Святе Євангеліє, яке припадає на сьогодні, де Ісус каже хто не зненавидить  батька – матері, своєї родини, не може бути учним Ісуса Христа.

Я багато разів роздумував над цим текстом, і мені ніколи родина не була на перепоні в моїй священничій і єпископській місії. Я навіть не ховав свого батька, ані брата… Ніколи не питався скільки будуть мені платити…  Не старався будувати своєї башти, і не старався йти на війну проти когось, не старався про жодний уряд, який я мав упродовж життя. Якщо просили, ніколи не відповів «НІ!» І не відповідаю «НІ!»  тепер на  цей уряд Екзарха, хоча знаю, що мої сили підупадають… Але ще треба понести цей хрест. Я думаю, що мені допоможуть мої співбрати по єпископстві, священники, наші брати і сестри

Розумію, що не маю всіх чеснот, яких вимагає Апостол Павло від єпископа, хоча також ношу ім’я Павло і стараюся його наслідувати:  бо, як Божий управитель, мушу старатися  бути бездоганний, як ми слухали в листі Апостола Павла до свого учня Тита.

Єдине, що завжди прошу Господа, щоб Дух Божий мене провадив.

Створення Апостольського Екзархату УГКЦ  в Італії не зупиняє нашої духовної програми над продовженням створення нашої священничої єдності, як одної великої родини, на зразок перших християнських спільнот, які «постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах» (Ді 2,42) та «мали одне серце і одну душу… як також «із великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса й були всім вельми любі» (Ді 4,32-33).

Отож, абсолютним пріоритетом в цьому Екзархаті залишається наша священнича єдність - сопричастя та євангелізація порученого нам Божого народу, якого ми покликані любити Божою любов’ю, любов’ю добрих пастирів, які готові навіть за них віддати своє життя.

На моєму єпископському гербі написано «Я між вами як той, що служить!» (Лк. 22, 27).  Це програма мого монашого і священничого життя. Незважаючи на мої різні обмеження, я думаю, що ніколи цієї програми не зрадив, не відступив від неї на крок. І на всі життєві виклики досі зміг сказати «Так!». Не пам'ятаю жодного «Ні!».

Взяв собі до серця повчання Папи Івана Павло ІІ, з його Адгортації Пастир Стада 5), що єпископ покликаний бути «батьком, братом і другом кожної людини», і кожного священика зокрема (пор. ПС, 4). І над цим працюю, оскільки Бог дає мені ще сили.

Єпископ покликаний Церквою бути прикладом віри, надії і любові; зразком духовного життя, ділення своїми дарами, збереження всіх заповідей і церковної дисципліни. Він має бути вимогливим до самого себе, щоб мати моральний авторитет вимагати від інших. Я старався про цей моральний авторитет під час мого понад 12-літнього служіння як Апостольського Візитатора. І моральний авторитет – це єдиний авторитет, що я мав до диспозиції упродовж цих років, і не думаю його зрікатися.

Будемо працювати разом!

Ми всі відповідаємо за Екзархат. Екзархат – це частина Церкви. А голова Церква остаточно - це Ісус Христос.

Як перший Екзарх вітаю Блаженнішого Святослава, усіх наших митрополитів, єпископів, священиків і вірних, а також представників української держави перед італійською республікою  і перед Апостольським престолом.

Прошу про Вашу підтримку і молитву.

+ Діонісій,

Апостольський екзарх