Апостольський екзархатдля українців католиків візантійського обряду в Італії
«Після страждань приходить час відродження та тріумфу життя» — Владика Діонісій під час прощі у Кастель Петрозо
4 травня 2024
У середу, 1 травня 2024 року, вірні Неаполітанського деканату, разом із Преосвященним владикою Діонісієм Ляховичем, здійснили прощу до чудотворного місця Кастель Петрозо, де у 1888 році відбулося об’явлення Пресвятої Богородиці.
Також у прощі взяли участь: Протосинкел Екзархату о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, Протопресвітер Неаполітанського деканату о. Ігор Стус (м. Помпеї), о. Тарас Зуб (м. Неаполь), о. Ігор Данильчук (Казерта), о. Володимир Крамар (м. Неаполь), о. Ігор Горішний (м. Аверса), о. Микола Чаплюк (м. Авеліно), о. Іван Борин (м. Салерно), о. Мар’ян Лемчук (м. Капуа), о. Василь Кулиняк (м. Кротоне), о. Роман Бриндзей (острів Іскія), о. Максим Колодчак (м. Нола), о. Тарас Звір (м. Козенца), о. Віталій Періг (м. Фоджа).
Проща розпочалася спільною Хресною ходою, під час якої вірні молилися до Пресвятої Богородиці за Україну, роздумуючи над стражданнями Божої Матері, над її «7 мечами болю», оскільки на місці об’явлення є Санктуарій Пресвятої Богородиці Страждальної. Наприкінці Хресної ходи вірні разом із духовенством помолилися молебень до Богородиці на самому місці з’явлення Пречистої Діви Марії. Владика Діонісій окропив усіх присутніх цілющою водою з джерела, яке б’є на місці об’явлення.
Паломники продовжили прощу у Базиліці Пресвятої Богородиці Страждальної, де їх зустрів та звернувся із вітальним словом ректор Санктуарію о. Фабіо Ді Томмазо. Архиєрейську Божественну Літургію очолив Апостольський Екзарх, владика Діонісій, у співслужінні вище згаданих священників. Службу Божу супроводжував мелодійним співом хор Церковної громади Різдва Пресвятої Богородиці м. Помпеї.
Єпископ у проповіді провів паралель між “мечами болів Марії та Агнцем Божим, що бере гріхи світу, з мечами болів матерів, що втрачають своїх дітей на війні, та з Україною, яка, ніби Агнець Божий, що бере на себе гріхи світу, покликана страждати за весь світ, щоб апокаліптична бестія не використала ядерного вогню і не спалила все те, що створив Господь, включно з людиною”. Адже Богородиця приймає кожний меч болю з тою самою відповіддю, що вона дала Архангелу Гавриїлу: «Ось я Господня слугиня; нехай зі мною станеться по твоєму слову!»
У проповіді Владика Діонісій зазначив, що Агнця Божого, Ісуса Христа, розпинали на хресті й вбивали “поза мурами міста”, щоб пам’ять про Нього зникла. Він наголосив, приймаючи людські болі та смерть, Ісус поділяє долю кожної людини у всіх етапах її життя, а особливо в її найважчих переживаннях, тобто у терпінні й смерті. Він взяв на себе страждання і смерть, щоб назавжди подолати смерть. “Там, де є любов, там є Бог, там є воскресіння! Все минається, все старіється, нічого постійного немає у цьому житті, але єдине, що залишається – Любов”, - сказав проповідник.
Він також наголосив, що любов Божа вимагає жертви, і немає більшої любові, як той, що віддає своє життя за своїх ближніх. “Це роблять ті, що захищають своїх братів і сестер на війні. Божа Любов має у собі динамізм життя і світло, енергію, яка здатна існувати вічно. Любов – це запорука воскресіння”, - наостанок додав Екзарх, додаючи, що в житті людини та історії народу є темні ночі, проте існує й надія, що постане світлий ранок воскресіння і для нашого народу.
На завершення Божественної Літургії отець-Протосинкел Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, звернувся до вірних із подячним словом за їхню молитву, віру та підтримку України. Також о. Теодосій подякував отцю-декану Ігорю Стусу за організацію прощі та усім священникам за присутність зі своїми вірними. В особливий спосіб присутні привітали із другою річницею священства о. Володимира Крамара.
Проща завершилася спільною молитвою «Боже, Великий, Єдиний» в наміренні за Україну.
Прес-служба Неаполітанського деканату
Фото: Студія «Аміно» Веніаміна та Оксани Перебойчуків м. Помпеї
