Апостольський екзархатдля українців католиків візантійського обряду в Італії
Слова підтримки і розради: звернення українських психологів в Італії у другу річницю війни
23 лютого 2024
Напередодні другої річниці початку повномасштабного вторгнення російських агресорів в Україну, українські психологи в Італії, які вже понад рік надають психологічну допомогу у рамках проєкту «Insieme/Разом», звернулися до українців зі словами підтримки та готовності і надалі допомагати тим, хто у нелегкий час потребує фахової психологічної консультації.
Детальніше про проєкт «Insieme/Разом» та контакти центрів слухання можна дізнатися за посиланням
«Два роки як ціла вічність у вихорі війни, переселеннях, постійних адаптаціях у житті під звуки повітряних сирен і тривожних новин. Ми живемо у крихкому та тривожному моменті, періоді стрімких змін, непередбачуваних ситуацій, потрясінь, стресів, інтеграції та адаптації до нових умов життя. Як дорослі, так і діти, кожен із власними особливостями та досвідом мають відповідні реакції, які неможливо категоризувати шаблонно та однозначно. Вплив мають як вік, фізичне здоров’я, розвиток, так і сімейна „картина“, соціальне оточення, релігія, виховання і турбота…
Турбота може бути різною: емпатійною, дбайливою, позитивною, адекватною, розвиваючою, люблячою, так і згубною, тією що «обрізає крила», «квадратизує голову» та має прояв психологічного насильства. Особливе значення турбота має саме у нашому сьогоденні, у час трагічної війни в Україні. Саме турботи, як особливого прояву любові та стійкості на шляху до переможного миру, хочу побажати усім. Турботи про себе, ближніх, дітей, про Україну. Турботи про віру. Турботи про фізичне, моральне, духовне.
Пишіть, дзвоніть, заходьте!
Психологи, психотерапевти, медіатори проєкту «Insieme/Разом» завжди на сторожі підтримки та дбайливості про психологічний стан дітей, дорослих, сімей для майбутнього України та української здорової нації! Ми завжди з Вами.
«Вже другий рік 24 лютого повертає кожного українця до невимовних переживань, до шоку, жаху, розгубленості. Цей день був абсолютно різним в кожного і, водночас, дуже схожим для всіх нас. І з одного боку хочеться забути і не мучити себе спогадами, а з іншого, душа просить розділити свій біль. Ми, психологи проєкту»Insieme/Разом», є тут для того, щоб розділяти ваші переживання, історії, втрати та надії. Ми готові підтримувати і бути поруч з українцями в Італії, щоб ніхто не залишився наодинці зі своїм болем.
«Щодня роби все хороше, що можеш для всіх людей, всіма способами, і так довго, як можеш, збережи свою людяність, не дивлячись ні на що».
«Дорогі наші військові, ваша мужність та самовідданість вразили нас усіх! Ви стоїте на передовій лінії оборони нашої рідної землі, готові захищати наші права і свободу за будь-яких обставин. Дякуємо вам за вашу бездоганну службу та вірність. Ваша відданість і самопожертва дають нам всім приклад, як треба боротися за нашу незалежність і гідність. Ви зберігаєте наше вільне майбутнє ціною власного здоров’я та життя, вдячність до вас висловлюватиме не одне покоління українців!»
«24 лютого, 2 роки війни, 2 роки смертей наших рідних, наших дітей. 2 роки знищення українського народу, знищення нашого майбутнього. Потрібно ділитися своїми свідченнями, своїм горем, своїми роздумами, це допомагає усім бути більш зрозумілими, не залишатися одинокими і замкнутими, мати відчуття єдності».
«24 лютого. Дата, як попіл Клааса, стукає в моє серце кожного дня. Дата, яка розділяє на життя до і потім. Життя є і буде для тих, хто живий, вічна слава та сльози горювання для тих, кого нема. Разом ми можемо бути в цьому. Тільки разом можемо пройти через цей страшний період нашої історії».
«Кажуть, що в часи війни кожна дитина відчуває себе трохи сиротою… Чому? Тому що ми, дорослі, всі сили направляємо на безпеку, виживання, а ще впадаємо в свої хвилювання і страхи. Я хотіла би побажати нам всім частіше, ніж коли-небудь, обіймати наших дітей, говорити їм слова підтримки, як ми пишаємось ними, як щиро віримо в їхні успіхи і як щасливі бути саме їхніми батьками! Можливо, трохи зменшити вимоги і до дітей, і до себе. Життя показало нам, що найцінніше — це щирі відносини, наповнені прийняттям і підтримкою. Саме сила любові допоможе загоїти будь-які рани і розквітнути насінню, що ми плекаємо! „Тепер же зостаються: віра, надія, любов — цих троє; але найбільша з них — любов.“ (І послання св. ап. Павла до Коринтян)
«24 лютого 2022 року після четвертої години ранку життя українців та України почало новий відлік, відлік днів війни. Ми знали, що війна — це біль втрати, але ми не знали, що втрачати прийдеться так довго та занадто багато. 2 роки постійного стресу призвели до емоційного вигорання. Кожен з нас зустрів рано чи пізно свою внутрішню пустоту. Пустота, в якій немає страху, немає злості, немає тривоги. Ніби стало звично, ніби нормально. Але пустота забрала радість, любов, співчуття та відчуття і розуміння, як це бути щасливим. Мені поставили питання: „А чи може психолог, який находиться закордоном і не відчуває того страху, допомогти людині, яка пережила більший страх?“ — Так, може!
Біль, втрата, тривога, страх не має одиниці виміру. Психолог навчається роками зберігати себе поряд із такими тяжкими переживаннями, психолог знає дорогу, по якій піти та допомогти, психолог має спільноту, яка знає, як підтримати. Психолог має свою психотерапію та супервізію, де він отримує підтримку.
Не відмовляйте собі в тому, щоб у вас був психолог. Психолог працює з душею, а для неї немає кордонів. Ми поряд, ви завжди можете звернутися до нас за професійною підтримкою».
«24 лютого 2022 року — день і рік повномасштабної війни в Україні з росією. Ця дата назавжди залишиться в памʼяті українців пережиттям і спогадами травматичних подій. Увесь світ звернув увагу на силу духу незламної української нації, вражає єдність і мужність народу. Велика честь і гідність БУТИ УКРАЇНЦЕМ. Спогади про цей день — це завжди тривожно… Війна триває. Психіка щодня травмується від тривоги і далі відновлюється… Ми живемо далі. Ми далі підтримуємо один одного… Нас захищають ЗСУ і ми їм вдячні. Вдячні і тим країнам, які є небайдужі у боротьбі із агресором.
Я, як психолог, як катехит, хочу сказати сьогодні: Ми — не є самі! Є ті, які готові підтримати тут і тепер, які готові сказати: «Ти є в безпеці». Коли кожен з нас є на своєму місці і робить те, що може і потрібно, тоді усі ми разом наближаємо День перемоги.
«З 24 лютого 2022 року, після того, як розпочалася війна, стан України поділився на декілька етапів, так само як це буває в буденному житті кожної людини: переляк, об’єднання, розчарування, надія.
Переляк — це коли чогось боїшся, але розумієш, що повинен собі дати раду, бо інакше ніяк. Несподіване вторгнення російських військ, страшно, але ти розумієш, що мусиш робити все для того аби вижити, або думаєш: «Хто як не я повинен дати відсіч ворогу і показати хто в домі господар?»
Об’єднання: дзвінки один одному, всебічна допомога, жінки відпускають чоловіка на війну в надії, що повернеться живим з перемогою, ще сильнішим і добрішим до сім’ї.
Розчарування. Можна почути багато історій… Чоловік повернувся у відпустку, але не так став сильнішим, як роздратованим, злим; тато, який повернувся з війни очікував на підтримку і розуміння сина, а той так і не спробував влаштуватися на роботу; зрада командирів та влади, розчарування у друзях, які так і не пішли воювати, бо бояться.
Надія. Надія є на все і завжди, а вірніше, вона повинна бути, вона міняє нас і міняє світ, якщо до неї ми віддано додаємо наші дії. Не варто скидати картинки чи образливі фрази у Facebоok на тему війни, це недоцільно, якщо не йдеться про збір коштів чи інформацію про те, хто загинув, не ставтесь агресивно до чоловіка, який прийшов з війни з нерозпізнаним посттравматичним стресовим розладом, бо образи і повчання будуть впливати з точністю навпаки, не осуджуйте тих, хто поїхав за кордон, щоб зберегти безпечні умови життя своїх дітей, не осуджуйте друзів чи знайомих, які перебувають за кордоном. Ви можете про них нічого не знати і про те, як вони живуть, адже серед них багато тих, які достатньо допомагають.
Надіємося, адже надія робить нас здоровішими, надіємося на перемогу і діємо: волонтеримо, донатимо, зідзвонюємося, підтримуємо близьких і розуміємо, адже життя одне і кожна хвилина важлива, тому пильнуймо своє здоров’я, свою психогігієну, молімось, граймося з дітьми, виділяймо час на хоббі, працюймо, вчімося. Якщо розвиваємо себе — ми розвиваємо Україну».
«24 лютого — день, котрий памʼятає кожен до деталей, до відчуття у тілі, до стану у венах. День, що розділив життя і долі людей на „до“ і „після“ і на „вже не буде, як раніше“. Ми теж, вже не будемо такими, як були. У цьому відліку є присутність горя, смертей, втрат, травм, фальші, підступності, зради.
І в цьому ж відліку так само ми побачили єднання, справжність, підтримку, силу, несамовиту самопожертву, героїзм, волонтерство, віру, любов, відданість і справжні обличчя. Ми побачили справжню націю! Ми нею є!
У часі, що попереду, мусимо опиратися на екзистенційні цінності: любов, віру, цінність сенсу життя, бо саме з цих джерел ми зможемо черпати силу продовжувати. Продовжувати бути нацією. Бути народом свободи. Бути людьми. І обовʼязково людьми зберегтися, щоб увійти у День перемоги! Щоб відновлювати, жити, мріяти, любити, бути і творити!
«Війна» — це слово у генетичній пам’яті поколінь… Скільки воєн пережив наш народ? Це слово стало рубцем у серці кожної української родини впродовж багатьох років. Ми його пам’ятали, але вже забули. І ось тепер, нагло і підступно, відбулося повторення історичного минулого, сцени, які бачили лише у фільмах, небезпека, в яку не вірили, і не сподівалися, що вона може бути реальністю…
Ці два роки навчили нас цінувати справжні цінності, змістили акценти і людей, проявили брехню і помилки, принесли горе і страждання, забрали будинки і життя, змінили минуле і майбутнє…
Для кожного ці роки відлунюють і печуть болем, невідомість огортає тривогою, збагачення агресора на крові нашого народу викликає огиду, жертовність українців примушує серце тремтіти зі щемом в душі… І питання: Чому? Як допустили? І знову болить… Але у кожного болить про своє…
… Картина порожнього міста, як у фантастичних фільмах жахів і страшних снах, багатомільйонне місто, яке не чує звуків машин і не має людей на своїх вулицях…
… Звуки вибухів і автоматних черг, зруйновані будинки без людей і покинуті тварини на вулицях…
… Холод і підвали, відсутність свіжого повітря і замкнутість простору, брак їжі і води, стишеність і нерозуміння…
І попри все, дякуючи НЕЗЛАМНИМ живе надія, що це жахіття завершиться і ті, хто може зупинити зло, його нарешті зупинять…
«І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.»
психологиня проєкту «Insieme/Разом»
Ініціатива «INSIEME-РАЗОМ слухання та підтримка»
Завдяки співпраці Апостольського Екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії, Італійського психоаналітичного товариства (Società Psicoanalitica Italiana), Центру Alfredo Rampi Onlus та Агенції Організацій Об’єднаних Націй у справах біженців, стартувала ініціатива «INSIEME-PA3 OM слухання та підтримка» для українських біженців в Італії.
Метою ініціативи є надання психологічної допомоги біженцям з України, зокрема спеціалізованої психологічної підтримки для дітей, підлітків, дорослих і особливо жінок, з метою бути поруч з українським народом у час війни. Крім того, допомога надається українським сім’ям, які проживають в Італії, та італійським сім’ям/об’єднанням, які приймають дітей і матерів-біженців.
Ініціатива поступово здійснюватиметься в місцях, які будуть представлені по всій території Італії. Вже працюють осідки у:
Римі: Centro Alfredo Rampi, Viale Irpinia 34–36, 00177 Roma, Italia
Розклад: понеділок-субота: 09:00–13:00
Римі: Катедральний храм Апостольського Екзархату святих Сергія і Вакха, Piazza della Madonna dei Monti, 3, 00184 Roma, Italia
Розклад: четвер-неділя: 15:00–18:00
Мілані: Церква святих Якова та Івана, Via Giuseppe Meda, 50, 20141 Milano, Italia
Розклад: четвер: 16:00–19:30, субота: 10:00–17:30.
В рамках ініціативи співпрацюють україномовні психологи та культурні медіатори асоціації «Mondo-Svit». Усі послуги ініціативи є повністю безкоштовні.
Щоб отримати доступ до послуг, необхідно зареєструватися за номером гарячої лінії 800.68.50.25 у понеділок-середу-п’ятницю з 09:00 до 20:00, або заповнивши Google-форму.
